Раді бачити вас на нашому сайті!


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Червоний корпус

Київський національний університет імені Тараса Шевченка сьогодні - це класичний університет дослідницького типу, провідний сучасний науково-навчальний центр України. В умовах розбудови незалежної Української держави перед університетом постали нові відповідальні завдання. Майбутні фахівці мають відзначатися глибокими професійними знаннями та спроможністю творчо мислити, усвідомленням величезної відповідальності за справу та готовністю до сподвижницької праці. Упоратися з такою місією може лише вищий навчальний заклад із тривалою історією здобутків та успіхів як у педагогічній, так і в науковій діяльності. 1 квітня 1994 р. Указом Президента України Л. М. Кравчука №176/94 університету було надано статус "національний", а 25 листопада 1999 р. новим Указом Президента України Л. Д. Кучми №1496/99 автономний статус університету суттєво розширено. 5 травня 2008 р. видано Указ Президента України В. А. Ющенка №412/2008, яким передбачено перетворення університету на головний навчально-науковий центр України з підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації. 29 липня 2009 р. постановою Кабінету Міністрів України №795 університету було надано статус самоврядного (автономного) дослідного національного вищого навчального закладу, передбачено посилене фінансування програм перспективного розвитку університету.

Високий статус класичного університету дослідного зразка підтверджується численними науковими здобутками вчених - співробітників університету, досягнення яких відзначено, зокрема, Державними преміями України в галузі науки і техніки, преміями НАН України та галузевих національних академій наук, орденами "За заслуги", "Святих Кирила та Мефодія", почесними званнями "Заслужений працівник освіти України", "Заслужений юрист України", преміями Президента України для молодих вчених, преміями Верховної Ради України найталановитішим молодим вченим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок.

Нові Корпуси

Університет здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями “Молодший спеціаліст”, "Бакалавр", "Спеціаліст", "Магістр" і кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі. Підготовка та перепідготовка фахівців здійснюється за 14 спеціальностями ОКР “Молодший спеціаліст”, 55 напрямами ОКР “Бакалавр”, 49 спеціальностями ОКР “Спеціаліст” та 98 спеціальностями ОКР “Магістр”. Опановують їх 26 тис. студентів. Вищу кваліфікацію в університеті здобувають 1645 аспірантів та 125 докторантів.

В університеті щорічно відбувається понад 350 захистів докторських і кандидатських дисертацій. Навчальний процес забезпечують на 198 кафедрах. Науковий потенціал Київського університету на сьогодні це більше 60 дійсних членів та член-кореспондентів Національних академій наук України, 626 докторів наук, 1697 кандидатів наук.

Червоний корпус

В університеті працює 13 факультетів (географічний; економічний; історичний; кібернетики; механіко-математичний; соціології; психології; радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем; фізичний; філософський; хімічний; юридичний; факультет інформаційних технологій), 8 навчальних інститутів (військовий, геології, високих технологій, журналістики, міжнародних відносин, післядипломної освіти, філології, управління державної охорони), 1 навчально-науковий центр (ННЦ “Інститут біології”), 2 коледжі (геологорозвідувальних технологій та оптико-механічний), Український фізико-математичний ліцей, підготовче відділення, Центр українознавства, геологічний та зоологічний музеї, Музей історії університету, Міжфакультетський лінгвістичний музей, Інформаційно-обчислювальний центр, Астрономічна обсерваторія, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" та Наукова бібліотека ім. М. Максимовича. Загальний фонд останньої нині складає 3 362 359 примірників документів.

Для проживання студентів створено студентське містечко з комфортабельними гуртожитками, комп'ютерними клубами, спортивним комплексом, їдальнями, кафе, танцювальними залами. Для оздоровлення університет утримує санаторій-профілакторій, оздоровчо-спортивний комплекс на березі річки Дніпро.

Червоний корпус

Київський університет підтримує широкі міжнародні зв'язки з університетами зі всього світу. На сьогоднішній день університет має двосторонні партнерські угоди з 227 зарубіжними освітніми та науковими закладами з 57 країн світу. Для проведення наукової роботи, участі у конференціях, читання лекцій університет щорічно відвідують біля 180 зарубіжних учених і викладачів із 32 країн світу. Щороку у зарубіжні відрядження до 59 країн світу виїжджають більше ніж 1375 викладачів, науковців, студентів. Дві третини відряджених у 2014 р. виїжджали за кордон із науковою метою (участь у конференціях, стажування, проведення досліджень).

Університет займає активну позицію щодо збільшення обсягів набору на навчання іноземних громадян. Кількість іноземних громадян, які здобувають вищу освіту в університеті, складає 935 осіб. Зростанню набору іноземних громадян сприяло запровадження російськомовних та англомовних програм підготовки.

У 2014-2015 рр. Київський університет посів 421–430 місце у міжнародному рейтингу найкращих університетів світу QS World University Rankings (Велика Британія).

Наші двері відчинені для всіх, хто прагне, не шкодуючи сил, працювати заради добробуту та процвітання України!

 

З інших джерел

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ імені Тараса Шевченка або простоШевченків університет, відкритий як Київський Імператорський Університет Святого Володимира) — державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Києві, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет

Ідея заснування університету в Києві виникла в правлячих колах Російської імперії ще на початку XIX ст., відразу після відкриття таких закладів у Харкові та Казані (обидва відкриті в листопаді 1804 р.). Однак втілювати в життя плани створення університету влада розпочала лише 1833 р., після закриттяКременецького ліцею на Волині (ліцей було закрито за участь його студентів в Листопадовому повстанні 1831 року). Університет в значній мірі було створено на матеріальній базі Кременецького ліцею. Викладачами Університету також стало багато викладачів колишнього ліцею (проф. О. Міцкевич та ін.).

З Крем'янця до Києва перевезли бібліотеку (34378 томів), хімлабораторію (540 апаратів), гербарій (1500 видів флори), мінералогічний (15538 експонатів), фізичний (251 інструмент і прилад), зоологічний (20487 експ.), нумізматичний (понад 17000 монет, майже половина античні), образотворчого мистецтва (450 предметів) кабінети. На Київщину перевезли найкращу частину ботсаду (8000 рослин і 50 дерев у горщиках, 15000 живих рослин, 10000 видів насіння, 300 різновидів засушених фруктів). Першим директором став В. Бессер.

8 листопада 1833 р. імператор Микола І підтримав подання міністра народної освіти графа C. Уварова про заснування Імператорського університету Святого Володимира. 25 грудня 1833 р. імператор затвердив проект Тимчасового статуту й штатний розпис Університету. 28 (16 за ст. ст.) липня 1834 р. (в день пам'яті рівноапостольного кн. Володимира) відбулося урочисте відкриття закладу 28серпня 1834 р. в Університеті розпочалися заняття.